Тустань | Східниця курорт. Все про Східницю.

Тустань


Тустань – давньоруський наскельний оборонний комплекс, митниця та місто-фортеця, залишки якого знаходяться у горах Карпатах (Східних Бескидах) Львівської області Сколівського р-ну, поблизу с. Урич, біля м. Борислава та містечка Східниця. Сучасний Державний історико-культурний заповідник “Тустань” у Підгородцівському лісництві. До мальовничого комплексу урицьких пісковиків входять: Камінь, Гострий Камінь, Мала Скеля, Жолоб (Орел). З часом пісковики змінювали свій первісний вигляд, набуваючи дивовижних форм і витворів – “Чотири велетні”, “Три пальці”, “Чотири списи”, “Орел”, про які ходять міфи і легенди. В одних місцях пісковики виступають у формі могутніх монолітів, в інших – у формі безладно сформованих брил. Є багато тріщин, ніш, печер, в тому числі рукотворних. У І тис. до н. е. на скельній групі Камінь функціонувало язичницьке святилище племен культури фракійського гальштату, які проживали в нашому краї в епоху бронзи (поблизу було виявлено їх поселення у с. Підгородці). На скелі Камінь вчені виявили 270 петрогліфів. Найбільш численними є солярні знаки – символи дохристиянського бога Сонця. На кінець І тис. до н. е. фракійці розчинилися в слов’янському етносі. Впродовж чоторьох сторіч на скелях існував могутній дерев’яний дитинець (замок) Тустань. Збудований білохорватською племінною знатю. Центральна частина укріплень площею 3 гектари була розташована на скельній групі Камінь Ямненських пiсковикiв висотою 40 метрiв. Дерев’яна забудова Тустані існувала з другої половини IX до середини XIII ст. Вона була важливим стратегічним пунктом і входила в єдину систему Карпатської (Угорської) лінії оборони південно-західних рубежів Київської Русі а згодом і Галицько-Волинського князівства і яке колись було славним городом Тустанем і входило, поряд зі Львовом, Перемишлем, Короснем, Теребовлею у список найвідоміших поселень Галичини. А також, як митний пункт. Цьому може свідчити знайдені в Тустані арабські дирхеми, які були в обігу в ІХ-ХІ ст. У 1241 р., під час монголо-татарської навали хана Батия Тустань був зруйнований загарбниками татарами і по ньому залишилося тільки село Тустань (згодом с. Тустановичі, а сучасна частина м. Борислава) і неприступний замок Тустань. Згодом місто-фортеця Тустань згадується у літописі краківського історика Яна Длугоша та польського хроніста Янка з Чарнкова, згідно з яким вона оберігала південну границю Галицького князівства і у 1340 р. була захоплена польським королем Казимиром Великим, та було ним же наказано її наново відбудувати після руйнування. У грамоті Папи Римського Боніфація ІХ від 15 травня 1390 р. Тустань згадується як прикордонна фортеця, через яку експортували сіль, видобуту в м. Дрогобичі та околицях. Це документально підтверджує, що Тустань окрім функції сторожового форпосту, ще й як функцію митної фортеції на “соляному” шляху, який проходив із м. Дрогобича одним прямим напрямком через с. Тустановичі, іншим через села: Губичі, Борислав, Східницю, Урич, Підгородці і далі через Верецький (Ворітський) перевал до Закарпаття в Угорщину. Тустань з часу її захоплення поляками належала державі, тобто була королівською. А королівська дарча грамота на с. Крушельницю від 4 листопада 1395 р. свідчить що Тустань була також адміністративно-територіальним центром Тустанської волості. Згодом Тустань переходить у власність польських магнатів і шляхти. Доказом цього є дарча королівська грамота від 1539 р., за якою король дарує фортецю М. Бліцинському. Останній продає її в 1541 р. Ця грамота також свідчить, що Тустань була в занедбаному стані. У приписі М. Бліцинський і його спадкоємці зобовязувалися власним коштом і заходами цей замок обороняти, відновити, укріпити і підтримувати в належному стані. Те, що фортеця (замок) Тустань існувала включно до XVI ст., підтверджують матеріали досліджень і архівні документи, бо остання відома письмова згадка про фортецю відноситься до 1565 р. у люстрації Дрогобицької соляної жупи де вказано, що “… у Тустані беруть мито від купців, котрі йдуть горами, минаючи Дрогобич. Оренда мита… чинить 14 злотих”. Починаючи від ХVІІІ ст. розвалини замку-фортеції Тустань починають відвідувати численні подорожники й туристи. Для них місцевими жителями навколишніх поселень створюються численні перекази та легенди про його історію та занепад. Пісковики в c. Урич – природний об’єкт, що має наукову, естетичну, рекреаційну та історико-культурну цінність. Тепер ці пісковики оголошено Державним історико-культурним заповідником “Тустань”, який щорічно відвідують до 3000 туристів. У Львові на гравюрах ХІХ ст. можна побачити скелі Тустаня. Починаючи з IX ст. їх відвідали сотні тисяч осіб – воїни, князі, королі, шляхтичі, подорожники, туристи, науковці, краєзнавці, професори, поети та письменники, державні та громадські діячі та інші. Серед них були: Данило Галицький, Казимир Великий, Бальтазар Гакет, Іван Вагилевич, Антін Бєльовський, Антін Петрушевич, Корнило Устиянович, Іван Франко, Леся Українка та та багато інших відомих осіб. Більше дізнатись Ви можете відвідавши сайт Львівської Обласної Громадської організації “Тустань” http://www.tustan.com.ua


Comments:

Тут Ви можете БЕЗКОШТОВНО додати інформацію про свій заклад розміщення (готель, санаторій, приватну садибу тощо), заклад харчуваня (ресторан, бар, кафе, їдальню) а також про інші послуги в Східниці. Заповніть форму! Після перевірки адміністратором Ваша пропозиція буде додана до нашого каталогу .